В.Стус. Ти десь за край світу

За краем ты света, как птаха моя белогрудая,
молочная сладость с печалью в миндальных глазах.
Надеюсь на счастье. Надеюсь на диво. Надеюсь на чудо я
в чужбине ненастной, на этих проклятых горбах.
Как тяжко мне сердце больное те сопки сжимают,
и низкое небо к земле оседает, как ил,
а наши сердца – все надеются, все ожидают,
не станет терпенья – то выбьются вовсе из сил.


Оригинал


Ти десь за край світу, як птаха моя білогруда,
солодкомолока, два ока — мигдалі сумні.
Сподіюся щастя. Сподіюся дива. Сподіюся чуда
на цій чужинецькій оцій навісній стороні.
Як тяжко ці сопки на серце на хоре лягають
і небо обнизе всідається м’яко на діл,
а наші серця — все чекають, чекають, чекають,
а стерпу не стане — то виб’ються зовсім із сил.

Александр Купрейченко, поэтический перевод, 2008

Сертификат Поэзия.ру: серия 1181 № 65599 от 03.11.2008

0 | 1 | 2237 | 25.04.2024. 11:29:11

Произведение оценили (+): []

Произведение оценили (-): []