Та йди вже туди, де не знаю що


Десь на днині і я онімів від чадних чудадасій у довбешці безладній моїй...
Ні півслова, а лише гугукання,цссики, дудіння, та й ті більше у свист, бормотуха із слів, бормашиною в роті — дзизчання...
Отаке, хто зна що...
На тясучку пропасну — гарчання!
У, хиндя, почайдушна галайда, та йди ти вже...
Чорт за куди!!!

Десь на днині...

Таке, хто зна що.

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!