Мої білі і вільні

(Прожект Билингва)


Білогрудою зграєю сплутавшись вщент, строфи-лелеки-смереки, у скипаючому просторі прадавніх періодів верлібрів моїх, переплітаючи поривами завірюхи сліпучої - сенс, дзвенять бджілками у прозорих роях букв, з яких ліплю натхненне, слово і слово, і слово…
А потім, сплутавши стихлий клубок, звично тягну з нього нитку Аріаднину, щоб гукати сичем: - Чорних віршів – ніколи, ніколи, ніколи!!!

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!