С.Я.Маршак Кицин дім

Дата: 15-05-2014 | 00:44:37

КИЦИН ДІМ

Дійові особи

Кішка
Двоє кошенят
Кіт Василь
Граки
Козел
Бобри
Коза
Поросята
Півень
Баран
Курка
Вівця
Свиня
Оповідач

Хор

На подвір’ї – красень-дім.
Тілі-ділі! Тілі-бім!
На подвір’ї – красень-дім.
Стіни розфарбовані,
Вікна розмальовані.
А по сходах там і тут –
Квіти золоті цвітуть.
По узорчастій доріжці
Рано-вранці сходить кішка.

Ніжки в кішечки прудкі,
А на ніжках – чобітки,
А на ніжках – чобітки,
А у вухах кульчики.
На чоботях –
Лак, лак.
А кульчики –
Бряк-бряк.

Сукня в неї, диво з див,
Варта тисячу рублів.
Та півтисячі тасьма,
Золотиста бахрома.

Вийде киця погуляти,
Як пройдеться коло хати –
Завмирає люд раденький:
До чого ж вона гарненька!

Та й не так вона сама,
Як узорчаста тасьма,
Як узорчаста тасьма,
Золотиста бахрома.

Та не так вже й блиск тасьми,
Як подвір’я та доми.

Про багатий кицин дім
Я вам казку розповім.
Тож посидь та дочекайся –
Нумо, казка, починайся!

Оповідач

Слухайте, малятка:
Жила на світі киця, сито та гладко,
Заморська,
Ангорська.
Жила вона не так, як інші киці:
Спала не де годиться,
А в затишній світлиці,
На ліжечку з крамниці,
Під теплою та довгою
Рожевою ковдрою.
Й на подушку з пуху
Клала свої вуха.

Тілі-ділі! Тілі-бім!
Був у киці новий дім.
Стіни розфарбовані,
Вікна розмальовані.
Дім той мав широкий двір,
І навколо – частокіл.

Проти дому, край воріт,
Жив в сторожці старий кіт.
Вік він двірником служив,
Дім хазяйчин сторожив,
Підмітав доріжки
Перед домом кішки,
Кіт на брамі пильнував,
Та сторонніх відганяв.

Якось раз прийшли до тітки
Два племінника-сирітки.
Під вікном замуркотіли,
Щоб в покої їх впустили.

Кошенята

Тітко, тітко кицю,
Вийди, подивися –
Бідні кошенята.
Ти живеш багато.
Обігрій нас, кішка,
Погодуй, хоч трішки!

Кіт Василь

Хто там муркоче у воріт?
Двірник я кицин, старий кіт!

Кошенята

Ми - кицини племінники!

Кіт Василь

Ось, я вас лясну віником!
Рідні в нас – не злічити,
Й всі хочуть їсти й пити!

Кошенята

Скажи ти тітці киці:
Нема куди нам дітись,
Самім нам страшно спати,
Ні мами в нас, ні тата,
В хатинці вітер свище,
Й підлогу згризли миші,
В шпарини піддуває,
І хлібу в нас не має...
Скажи своїй хазяйці!

Кіт Василь

Пішли ви, голодранці!
Вам що, кортить сметанки?
Тож геть тікайте з ганку!

Кицька

З ким говорив ти, старий кіт,
Дворецький мій Василю?

Кіт Василь

Два кошеняти у воріт -
Поїсти попросили.

Кицька

Яка ганьба! Була сама
Я кошеням колись-то.
Тож кошенята у дома
Чужі не лізли й близько.

То що від нас нероби хтять,
Задурно їжі й ліжка?
Для зголоднілих кошенят
У місті є нічліжки!

Втопиться б родичам усім,
Бодайбо їх не стало!

Лунає дзвінок і шум голосів.
Це прийшли гості.

Ласкаво просимо у дім,
Я, друзі, вас чекала.

Оповідач

Козел до кицьки завітав,
Якого кожен в місті знав,
Із сивою та строгою
Козою довгорогою.

Явився півень бойовий,
З ним квочка, мов лебідка,
І в теплій шалі пуховій
Прийшла свиня-сусідка.

Кішка

Козел Козлович, ось це раз!
Давно чекала я на вас!

Козел

М-м-моя повага, кішка!
Зам-м-мокли щось м-ми трішки.

Спіймав нас дощик дужий,
Тож йшли ми по калюжах.

Коза

М-ми зм-мокли з чоловіком
В кал-люжах тих великих.

Кішка

Вітання Півнику-петру!

Півень

Спасибі вам! Кукуріку!

Кішка

А з вами, кумо-квочко,
Частіше знатись хочу.

Курка

Сюди прийти не легко -
Живете ви далеко.
Виходимо ми рідко,
Бо квочки – домосідки!

Кішка

Привіт вам, тітонько свиня.
Як чоловік ваш та сім'я?

Свиня

Спасибі, кішечка, хрю-хрю,
Тобі подяку я дарю.
Я і сім”я казкова
Живемо пречудово.

Своїх маляток-поросят
Я віддаю в дитячий сад,
Господар править домом,
Я ходжу по знайомим.

Коза

Ми, уп'ятьох, понад усім
Прийшли оглянути ваш дім.
Про нього гомонять весь час.

Кішка

Мій дім відчинений для вас!
Тут в нас їдальня люба.
Всі меблі в ній із дуба.
Ось це стілець -
На нім сидять.
А це ось стіл -
За ним їдять.

Свиня

Та це ось стіл -
На нім сидять!..

Коза

А це стілець -
Його їдять!..

Кішка

Ви помилились мало,
Не те я вам казала.
Стільці вам нащо їсти?
На них зручніше сісти.
Хоч меблі наші не їдять,
Та зручно як на них сидять.

Коза

Якщо по правді, ми з козлом
Не звикли їсти за столом.
Ми любимо на волі
Обідати у полі.

Свиня

А посади свиню за стіл -
Я ноги покладу на стіл!

Півень

Від того про свиней і йдуть
Плітки й погана слава!

(Кішці)

В яку кімнату приведуть
Ті двері, що направо?

Кішка

Направо - шафа, завжди я
В ній гарні сукні лишу.
Наліво - спаленька моя
З лежанкою і ліжком.

Півень
(тихо - курці)

З перини пір’ячка стирчать!

Курка
(тихо)

Вона краде моїх курчат!

Козел

Що це таке?

Кішка

Обновка -
Сталева мишоловка.
Мишей ловити не люблю,
Їх мишоловкою ловлю.
Як тільки хлопне кришка,
Так і впіймалась мишка!.

Там, звідки рід мій вийшов,
Коти не ловлять миші.
Я із сім'ї заморської:
Мій прадід - Кіт Ангорський!
Залізь, Василь, на табурет
І покажи його портрет.

Курка

Який пухнастий!

Півень

Та пригожий!!

Кішка

Краплинку він на мене схожий…

А тут моя вітальня,
Килими й дзеркала.
Купила піаніно я
Недавно у осла.
Щоранку, після чаю,
Сольфеджіо вивчаю.

Козел
(козі)

Дивись, які тут дзеркала!
Я бачу в кожному козла...

Коза

Протри як слід ти очі!
Коза в дзеркалах скоче.

Свиня

Вам, друзі, сталась маячня:
Тут в кожнім дзеркалі свиня!

Курка

Тож ні! Яка ще там свиня!
Тут тільки півень мій та я!

Козел

Сусіди, до яких же пір
Нам вести цей безглуздий спір?
Вельмишановна киця,
Зіграй нам, як годиться!

Курка

Хай заспіває мій супруг.
Хвалитися зарано,
Але у нього гарний слух,
І голос незрівнянний.

Півень

Частіше я співаю сам,
Ще доки не вставали.
Але якщо завгодно вам,
Ми б разом заспівали.

Козел

Я цього цілий вечір жду.
Ах, заспівайте, схожу
На цю: "В городі чи в саду
Зросла капуста гожа"!

Кішка
(сідає за піаніно, грає і співає)

Няв! На землю ніч спустилась.
Вийшли перші зірочки.

П е т у х

Ах, куди ти віддалилась?
Кукуріку! Куд-куди?..

Коза
(козлові, тихо)

Слухай, дурень, перестань
Їсти кицькину герань!

Козел
(тихо)

Смак у неї незрівняний.
Мов листочок капустяний.
Ось для тебе горщик тут.
З'їж і ти цю смакоту!

Півень
(співає)

Ах, куди ти віддалилась?
Кукуріку! Куд-куди?..

Козел
(дожувавши квіти)

Незрівнянно! Браво, браво!
Так, співали ви на славу!
Може, ще щось заспівати?

Кішка

Ні, давайте танцювати...
Зараз я за піаніно
Вашу розжену нудьгу.

Козел

Так, зіграй гопак цапиний!

Коза

Кіз таночок на лугу!

Півень

Півня вальс гарячкуватий
Нам, хазяєчка, зіграй!

Свиня

Ні, дружок, "Три поросяти"!

Курка

Куркин танець "Де-воляй"!

Кішка

Тож не в змозі я, пробачте,
Догодить відразу всім.
Кожен хай як хоче скаче,
Був би танець запальним!..

Усі танцюють. Раптом музика різко
обривається і чуються голоси котенят.

Кошенята

Тітко, тітко кицю,
Вийди, подивися!
Ти пусти нас ночувати,
Поклади до ліжка спати.

Як не має ліжка,
Ляжемо у діжку,
Чи на лавку, чи на пічку,
Ми й на долу спати звичні,
Відчини світлицю!
Тітко, тітко кицю!

Кішка

Мій кіт Василь, вікно завісь!
Хмаринки начебто стяглись.
Їдальню нашу підсвіти
Свічками, поспішай-но,
Вогонь в каміні розведи!

Кіт Василь

Все зроблено, хазяйко!

Кішка

Василь, спасибі, друже мій!
Сідайте колом всі мерщій.
Знайдеться, друзі, по кутку
Вам біля мого коминку.
Хай дощ і сніг бряжчать у скло,
Та в нас спокійно і тепло.
Я пропоную залюбки
Гуртом придумати казки.
Козел почне казкову вість,
А півень – далі розповість,
За ним – коза. А там – свиня.
А після – курка, й потім – я!

(козлові)

Ну, починай!

Козел

...Колись давно
Жив-був козел...

Півень

Клював пшоно...

Коза

Їв моркву...

Свиня

В гній встромляв свій ніс...

Курка

І якось раз яєчко зніс!

Кішка

Ось він пішов ловити миші...

Козел

Козел?

Півень

Ні, півень, всіх залиште!

Коза

Ні, ні, коза!

Свиня

Свиня, свиня!

Курка

Така ж от курка, як і я!

Кішка

Та ні, це киця, киця, киця!..

Козел

Так, друзі, просто не годиться!
Вже темно, треба й шану мати,
Хазяйці слід відпочивати.

Курка

Візит сподобався усім!

Півень

Який чудовий кицин дім!

Курка

Гнізда зручніше не знайти!

Півень

Так-так, курник ваш хоч куди!

Козел

Яка була смачна герань!

Коза
(тихо)

Та що ти, дурень, перестань!

Свиня

Хрю-хрю, хазяєчко, прощай!
За все я вдячна понад край.
Тож у неділю, в три години,
Прийдіть до нас, на іменини.

Курка

А я вас в середу, як слід,
Чекаю на смачний обід.
У курнику ми під вікном
Клювати станемо пшоно,
А після на жердинці
Поснемо поодинці!

Коза

Ми просимо вас в гості
В вівторок, десь о шостій,
На наш пиріг відмінний,
Капустяний, цапиний.
Тож не забудьте, я вас жду!

Кішка

Обов'язково я прийду,
Хоч я і домосідка
І в гості їжджу рідко...
Не забувайте і мене!

Півень

Сусідко, вам скажу одне –
Я ваш слуга довіку.
Повірте, кукуріку!

Свиня

Ну, киценько моя, бувай,
Ніколи нас не забувай!

Кішка

Прощайте, любі гості,
Вас знову бачить хочу.
Я і Василь, старий мій кіт,
Вас доведемо до воріт.

Голоси
(зі сходів, а потім з двору)

– Не кваптесь, бережіться:
Бо можна оступиться!
– Наліво там канава –
Приймайте трохи вправо!
– Спасибі, друзі, що прийшли!
Ми стільки спільного знайшли!
– Так, друзі мають значення!
– Прощайте! До побачення!..


Оповідач

Хазяйка і прислужник
Василь, вусатий кіт,
Ведуть не швидко дуже
Сусідів до воріт.

Розмова знову лине,
Мов хто її плекав –,
А в домі, у каміна,
Вмить килим запалав.

Іще одна хвилина –
І полум’я легке
Березові поліна
Обкутало, палке.

Зайнявши все собою,
Вогонь злетів на стіл
І розлетівся роєм
Золотокрилих бджіл.

Вертається Василю
Та киця з ним, бліда –
І враз заголосили:
- Пожежа! Ой, біда!

Тріск здійнявши, гомін й грім
Охопив вогонь весь дім,
Озирається кругом,
Та махає батогом.

Як побачили граки
Цю пожежу, аж з ріки,
Затрубили,
Задзвонили:

Тілі-ділі,
Тілі-ділі,
Тілі-ділі, тілі-бім!
Загорівся кицин дім!
Загорівся кицин дім,

Цап біжить з відром старим,
Біжить курка з помелом,
Й поросята - з решетом.
Півень - з ліхтарем одним.
Тілі-ділі!
Тілі-бім!

Граки

Гей, пожежна брава варта,
Вам поквапитися варто!
Запрягайте десять пар.
Їдьмо, їдьмо на пожар.

Тож мерщій, без проволоки,
Заповняйте бак глибокий.
Тілі-ділі-тілі-бім!
Загорівся кицин дім!

Досить вже, свиня, стояти,
Годі очі витріщати!
Воду відрами носіть.

Свиня

Я несла вам воду в ситі,
В добрім ситі, в решеті, -
Не донесла в метушні!

Граки

Чим пожежу нам гасити?
Звідки воду наносити?

Чи не знаєш ти, баран,
Де тут був пожежний кран?
Чи не знаєш ти, вівця,
Де поділась річка ця?

Вівця

Ми вам річку не знайдемо,
Бо на березі живемо.
Ми пасемось там щоранку,
Та не видно річки з ганку!

Граки

Ну, від дурнів толку мало –
Прибігають з чим попало.
Гей, бобри-робітники,
Ви ж в біді – помічники,
Нумо, балки всі крушити,
Полум'я мерщій гасити.
Бо вже скоро, мов свіча,
Запалає каланча!

Старий бобер

Ми, бобри, народ робочий,
І до праці ми охочі.
Раз біда прийшла до хати,
Зможемо в нагоді стати.

Гей, роззяви, не товчіться,
Та скоріше розійдіться!
Влаштували тут базар.
Це не ярмарок - пожар!

Бобри

Тож руйнуймо огорожі,
І вогонь втекти не зможе.
Не дозволимо, щоб він
Перебрався через тин!

Кішка

Почекай, старий бобер,
Нащо вам паркан тепер?
Дім від полум'я спасайте,
Наші речі витягайте,

Крісла, шафи та дзеркала –
Щоб пожежа не забрала...
Попросіть бобрів відважних,
Хай рятують меблі наші!

Бобри

Не врятуєте добра –
Вам самім спастись пора.
Тож вилазьте, кіт і кішка,
Із віконця на горищі,
Зачепіться за карниз,
А з карнизу - прямо вниз!

Кішка

Килимів персидських жалко!.

Бобер

Поспішай! Ударить балка –
Й килимів ти не знайдеш,
І сама ти пропадеш!

Старий бобер

Бережіться! Дах злітає!

Свиня

Що таке? Недочуваю!

Бобер

Розбігайтеся від біди!

Курка

Куд-куди! Куди, куди?..

Кицин дім руйнується.

Півень

Ось і рухнув кицин дім!

Козел

Він з усім добром згорів!

Кішка

Де тепер нам проживати?

Кіт Василь

Що я буду вартувати?.

Оповідач

Чорний дим за вітром віється,
Плаче кішка-погорільця...
Бо нема тепер у кішки,
Ані килима, ні ліжка!

Кішка

Ой, Василю мій, Василю!
У курник нас запросили.
Чи піти до півня нам?
На пуху перина там.
Хоч і коле курчин пух,
Все ж перина, не кожух!

Кіт Василь

Що ж, хазяєчко, ходім
Ночувати в курчин дім!

Оповідач

Ось виходить на дорогу
Кіт Василь той кривоногий.
Спотикаючись, бреде
Кішку поруч він веде,
Під курник привів їх путь...
"Курка з півнем тут живуть"?
Прислуховуються – тут:
Горло півнички деруть.

Кішка

Кумонько моя ти, квочко,
В тебе жалісливі очі!..
Нам тепер нема, де жити...
Не збагнемо, що й робити
Я й Василю, мій двірник…
Ти пусти нас в свій курник!

Курка

Я б раділа і сама
Прихистить тебе, кума,
Та ґазда тремтить від злості,
Як до нас приходять гості.
Роздувається, як змій ––
Кохінхінський півень мій...
Півник має довгі шпори,
Тож ніхто з ним і не спорить!

Півень

Кукуріку! Хто тут вдома?
Дайте спокою старому!
Я ж і так всю ніч не сплю,
Разом з півнями встаю.
Місяць вигляне на небо:
Північ вже співати треба.
Тільки-но закрию очі,
Знов зірницю славить хочу.
А зоря – турботу маю,
І утретє вам співаю.
Я на варті круглу днину,
Дайте ж спокою хвилину!

Курка

Чуєш, злиться півень мій.
Ти ж і мене зрозумій:
Якщо він сидить удома,
Навіть курочку знайому
Не запрошую до хати,
Щоб годину скоротати!

Кішка

Ти ж звала нас в свій прихід
У середу на обід?

Курка

Не назавжди я вас звала,
Й середа ще не настала.
Живемо ми тіснувато,
Підросли у нас курчата,
Півнички, мої сини,
Забіяки, пустуни,
Горлодери, задерії,
Тільки битися і вміють,
Взагалі не спочивають,
І вночі вони співають.
Ось, дивися - б'ються знову!

Молоді півники

- Кукуріку! Бий рябого!
- Маківку йому проб'ю!
- Кукуріку! Заклюю!

Курка

От розбійники дурненькі!
Тож іди, кума, швиденько!
Як почнуть криваві втіхи,
Й нам дістане на горіхи!

Півники

Гей, тримай кота і кішку!
Дай їм просо на доріжку!
Рви у кішки і кота
Пух та пір'ячко з хвоста!

Кішка

Що ж, Василь, тепер нам впору
Геть тікати з цього двору.

Курка

В ближній дім прямуйте путь –
Там коза з козлом живуть!

Кіт Василь

Ох, бездомним не радіти
По дворах чужих ходити!

Оповідач

І далі кіт Василь бреде,
Хазяйку поруч він веде.
Ось перед ними древній дім,
Стирчать на вікнах грати.
А в нім коза з козлом своїм
У дурнів сіли грати.

Козел

Ти з глузду з'їхала, коза, –
Хто ж б’є десяткою туза!

Коза

Вдивись, тупоголовий –
Десятка ця бубнова.
Бубни - козирі у нас.

Козел

Так було в минулий раз,
А тепер наш козир - трефа!

Коза
(позіхаючи)

Більше грати нам не треба!
Щось мені набридла гра,
Та і спати вже пора!
Щось втомилась я по грядках...

Козел

Почнемо давай спочатку!
Хто із нас, кажи одразу,
Буде в дурнях цього разу?

Коза

Знаю й так, хто той убогий!

Козел

Не дражни!.. Візьму на роги!

Коза

Довга в тебе борода,
Тільки з рогами – біда.
В мене роги довші вдвічі,
Помовчи, бо покалічу.
Краще далі відійди!

Кішка
(стукається біля хвіртки)

Гей, хазяєчко, впусти!
Кіт Василь і киця. Вчора
Ти звала нас на вівторок.
Ми не в змозі ждати , ясно,
Той прийшли до вас завчасно!

Коза

Добрий вечір. Ми вам раді!
Що вам стало на заваді?

Кішка

На дворі і дощ і сніг,
Ти пусти нас на нічліг.

Коза

Ліжка в нас немає в домі.

Кішка

Ляжемо і на соломі.
Не жалій для нас кутка!

Коза

Ви спитайте у козла.
Мій козел, хоча й безрогий,
Та хазяїн дуже строгий!

Кішка

Що ж сусід нам відповість?

Коза
(тихо)

Говори – немає місць!

Кішка

Тож, коза мені сказала,
Що у нас тут місць не стало.
Лаятися нам не личить -
В неї роги довші вдвічі.

Коза

Все жартує, бородатий!..
Так, у нас тут тіснувато…
До свині ви завітайте,
Та про місце розпитайте.
Від воріт рушайте вліво,
То і дійдете до хліву.

Кішка

Що ж, Василю мій, ходім,
Калатати в третій дім.
Соромно – проситись знову!
Прощавай!

Коза

Бувай здорова!

Кішка

Що ж робити нам, Василю?
На поріг нас не пустили
Ті що друзями звались...
Що ж свиня нам відповість?

Кіт Василь

Ось паркан її і хата.
У віконцях – поросята.
Десять гарних поросят –
Всі по лавочках сидять,
Всі по лавочках сидять,
Та з тарілочок їдять.

Поросята
(розмахують ложками та співають)

Я - свиня, і ти – свиня,
Всі ми, братці, свині.
Друзі, з’їсти ми щодня,
Повний чан повинні.
Ми по лавах сидимо,
Із тарілочок їмо.
Ай-люлі,
Ай-люлі,
Із тарілочок їмо.
Їжте, плямкайте гуртом,
Братці-поросята!
Ми вже свині, в загалом,
Хоч іще хлоп’ята.
Наші хвостики гачком,
Наші рильця п'ятачком.
Ай-люлі,
Ай-люлі,
Наші рильця п'ятачком.
Ось несуть відерце, ах,
Свіжої баланди.

Свиня

Поросята, по місцях!
Слухатись команди!
Не хапайте до батьків
Пійло без наказу.
Тут десяток п'ятачків,
Скільки-то це разом?

Поросята

Ай-люлі,
Ай-люлі,
Це полтина разом!

Кіт Василь

Спів луна на весь провулок!

Кішка

Ми знайшли собі притулок!
Розчиніть віконце трішки.

Свиня

Хто стукоче?

Кіт Василь

Кіт і кішка!

Кішка

Ти, свиня, мене впусти,
Бо нема, куди іти.
Стану посуд вимивати,
Й поросят твоїх гойдати!

Свиня

Не тобі мороку мати,
Поросят моїх гойдати,
А помийне це корито
Навіть ліпше, як не мито.
Не пущу я вас до хати,
В нас не можна гостювати.
Простору самим нам мало -
Нікуди подітись стало.
Чимала моя сім'я:
Мій кабан, та я – свиня,
Та іще у нас десяток
Малолітніх поросяток.
Більші, кумо, є хати,
Ось туди вам треба йти!

Кішка

Ой, Василю, мій Василю,
І сюди нас не пустили...
Не знайшли ми порятунку -
Нам ніде нема притулку!

Кіт Василь

Ось чиясь навпроти хата.
І крива, і тіснувата,
І убога, і мала,
В землю, нібито, вросла.
Хто живе в цій хаті з краю,
Я і сам іще не знаю.
Та попробуємо знову
Про нічліг вести розмову!

Оповідач

Знов виходить на дорогу
Кіт Василь той кривоногий.
Спотикаючись, бреде,
Кішку поруч він веде.
Низом стелеться доріжка,
Оминає рів та сад.
І не знає тітка кішка,
Що у тій хатинці нишком -
Двоє милих кошенят,
Двоє милих кошенят
Під віконечком сидять.
Ось турбує стук сиріт –
Хтось прийшов до їх воріт.

Голос одного з котенят

Хто стукає біля воріт?

Кіт Василь

Двірник я кицин, сивий кіт.
Прошу у вас нічлігу,
Сховайте нас від снігу!

Кошенята

То, кіт Василь, невже це ти?
І тітонька з тобою?
А ми в ваш дім, до темноти,
Просилися обоє.
Куди, двірник, твій гонор зник,
Ти гнав нас геть, по спині!

Кіт Василь

Хіба ж без двору я двірник?
Я безпритульний нині...

Кішка

Пробачте, коли я була
У чомусь винувата.

Кіт Василь

Тепер наш дім згорів дотла,
Впустіть нас, кошенята!

1-ше кошеня

Забути зовсім я б хотів
Образи і насмішки,
Та для блукаючих котів
У місті є нічліжки!

Кішка

Нам до нічліжки йти не слід,
Ми вибилися з сили!

Кіт Василь

Туди, вважай, іти в обхід
Кілометрів з чотири.

Кішка

Якщо ж нам навпростець піти,
Туди і зовсім не дійти!

2-ге кошеня

Ну, що ти скажеш, старший брат,
Ворота відкривати?

Кіт Василь

Скажу по совісті, назад
Не хочеться вертати...

1-ше кошеня

Ну, що поробиш! В дощ та сніг
Погано просто неба.
Хто сам шукав собі нічліг,
Збагне, як дах вам треба.
І той, хто мокнув у воді,
Хто знає лютий холод,
Той безпритульних, що в біді,
Не прожене ніколи!

2-ге кошеня

Але ж у нас убогий дім,
Такий, що ледве дише.
Холодний вітер віє в нім,
Й підлогу згризли миші.

Кіт Василь

Учотирьох, гуртом усім,
Старий полагодимо дім.
У різних працях я знавець,
І на мишей мисливець!

Кішка

Вам стану друга мати.
Вершки почну знімати.
Поїти буду молоком,
Та посуд мити язиком...
Тож приютіть свою рідню!

1-ше кошеня

Та я вас, тітко, не гоню!
Хоч у нас і тісно,
Хоч у нас і тяжко,
Та знайти нам місце
Для гостей неважко.

2-ге кошеня

В нас нема подушки,
Ковдри та матраца.
Щоб не мерзнуть дуже,
Юрбимося разом.

Кішка

Мерзнете ви дуже?
Бідні кошенята!
Шкода, вам подушки
Не схотіла дати...

Кіт Василь

Не дали вам ліжка,
Не дали перини...
Був би нам не лишній
Нині пух під спини!

Мерзне ваша тітка,
Страшно йти за двері...
Може, є в вас, дітки,
Хлібчик на вечерю?

1-ше кошеня

Ось суха шкоринка,
Треба поділиться.

2-ге кошеня

Ось для вас краплинка
Свіжої водиці!

Кошенята
(разом)

Хоч у нас і тісно,
Хоч у нас і тяжко,
Та знайти нам місце
Для гостей неважко!

Кішка

Спати хочу – сил не маю!
Я знайшла нарешті дім.
З вами, друзі, засинаю...
Тілі-ділі... тілі... бім!

(Засинає.)

Хор

Бім-бом! Тілі-бім!
Був на світі кицин дім.
Дерев’яні сходи
З рідкої породи,
Стіни розфарбовані,
Вікна розмальовані.

Тілі-ділі-тілі-бім!
Погорів у киці дім.
Не знайти в тій стороні –
Чи то був він, чи то ні...
Та промовка в нас іде –
Киця й досі там живе.
У племінників своїх!
Ні на мить не лише їх.

Чепурушка, домосідка!
За ворота ходить рідко,
Ловить в льосі миші,
Кошеняток тішить.

Мудрим став і сивий кіт,
Ще таких не бачив світ.
Цілий день робити хоче,
І полює він щоночі.

Кошенятам безустанку
Кіт співає колисанку...
Скоро виростуть сирітки,
Стануть більшими за тітку.

Разом жити тісно їм –
Треба зводить новий дім.

Кіт Василь

Треба зводить неодмінно.
Нумо, дружно! Нумо, сильно!
Вчотирьох, сімейством всім,
Побудуймо новий дім!

Кошенята

Ми гладенько кругляки
Покладемо у рядки.

Кіт Василь

Вийшло все, як на папері.
Сходи ставимо та двері.

Кішка

Вікна розмалюймо,
Стіни розфарбуймо!

1-ше кошеня

Ось і піч
Коло труби.

2-ге кошеня

І для ганку
Два стовпи.

1-ше кошеня

Справимо горище.

2-ге кошеня

Дах зведемо вище.

Кішка

Стіни клоччям захистім.

Усі
(разом)

І готовий новий дім!

Кішка

Завтра буде новосілля.

Кіт Василь

На усю вулицю застілля.

Усі
(разом)

Тілі-ділі-тілі-бім!
Завітайте в новий дім!























































Забирает, Олег... Хотя эту историю не любил никогда...
Чуковский, наверняка, получится сочно и смачно...
Что-то из Хармса... Классика само-собой...
Достойная работа... Так держать...
С уважением, В.К.

Да...
Я свинья...
И ты, свинья?

Олег, глянь у меня "Судьба". Интересно, что скажешь...