Ой, ненечко нене


Ті надії, що пожовкли…
Обсипаються!
Я їх спалюю…
Ковтаючи набряки дим їдкий.
Біль угамувавши…
Йййййййййййййййй,
вже не пам'ятаючи,
лиха, що пече, як жер лихий!
Та помалу за нещастям, що життям
Жене мене.
Жене…
Виживаю?!
Та невдовзі вже не згадую…

Як мене чекала!!!
Довго, довго…

Та…
Таки не дочекалася!

Ой, ненечко-ненЕ…

У произведения нет ни одного комментария, вы можете стать первым!